Ілларіонов
Валерій
Миколайович,
викладач-методист,
кандидат
технічних
наук, Київський
електромеханічний
фаховий коледж
(м. Київ)
Марченко
Олександр
Іванович,
заступник
директора з
навчально-методичної
роботи,
Київський
електромеханічний
фаховий коледж
(м. Київ)
ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО МИСЛЕННЯ ТА ЗАОХОЧЕННЯ ДО НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗФПО
Постановка проблеми. Наукове мислення є особливим видом пізнавального процесу, спрямованого на впровадження об’єктивних відомостей в людську свідомість. Пізнавальна функція відображає сутність науки [ 2 ].
Дослідження фахівців в галузі соціології, психології, педагогіки впевнено вказують на той факт, що одним з найефективніших способів виховання інтересу студентської молоді до майбутньої професії безперечно є залучення її до пізнавального процесу, який безпосередньо пов’язаний із професійною освітою.
Система фахової передвищої освіти повинна бути спрямована на підготовку фахівця-дослідника нового типу мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише знань.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню проблеми формування наукового мислення присвячено багато досліджень у галузі педагогічної психології. Це праці Ананьєва В.П,, Ігнатьєвої Є.Ю., Лекторського В.А., Лєонтьєва А.І., Новікова А.М., Порева С.М., Рижко Л.В., Самаріна Ю.А., Рубінштейна С.Л. та ін. У дослідження цих вчених подано глибокий філософський, психологічний аналіз проблеми визначення та формування наукового мислення загалом і професійного зокрема.
Питання розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти в процесі взаємодії їх навчальної та дослідницької діяльності вивчалися Д. Александровим, В. Артемовим, М. Байдан, Є. Бєлкіною, З. Кличниковою, В. Намазовим та ін.
Мета статті. Невирішеною на даний час є проблема формування наукового мислення на основі інтеграції змісту навчальних дисциплін у процесі підготовки фахівця в умовах закладу фахової передвищої освіти, що і зумовило вибір теми нашого дослідження.
Виклад основного матеріалу. Важливим чинником на шляху до вдосконалення змісту і форм підготовки здобувачів фахової передвищої освіти є впровадження в навчальний процес елементів науково-дослідницької роботи, до виконання якої, на нашу думку, повинні ставитися такі вимоги: максимальна наближеність до навчального процесу; конкретність тематики, сучасний науковий рівень її виконання в практичній діяльності; поступове ускладнення дослідних завдань та тематики від курсу до курсу (враховуючи диференційований підхід за рівнем підготовки здобувачів освіти); професійно-творчий характер науково-дослідницької роботи тощо.
В рамках навчального процесу визначені наступні види і форми науково-дослідної роботи (НДР) здобувачів освіти:
– науково-дослідна робота як невід'ємний елемент навчального процесу, що належить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм і є обов'язковою для всіх здобувачів освіти;
– науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом під керівництвом педагогічного або науково-педагогічного працівника закладу в межах студентського науково-творчого товариства, наукових гуртків, в проблемних лабораторіях тощо;
– науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади тощо).
Головним завданням здобувача освіти у науково-дослідницькій діяльності є: оволодіння методами, методиками самостійного розв’язання педагогічних завдань, методологією наукового пізнання; формування дослідницьких умінь і навичок глибокого аналізу ситуації, синтезу, узагальнення, інтерпретації отриманих результатів, абстрактного мислення, планування і прогнозування результати своєї діяльності, ефективної організації праці; поглибленого вивчення навчального матеріалу.
На першому курсі набуття наукового досвіду передбачає ознайомлення майбутніх фахівців з прийомами, методами, видами наукового дослідження, основними поняттями наукового апарату, правилами підбору потрібної інформації та підготовки доповідей, ессе, рефератів, рецензій та ін.
Слід відзначити, що у закладах фахової передвищої освіти обов’язково повинен бути присутній підготовчий (адаптивний етап), який необхідний, враховуючи те, що здобувачі освіти приходять в коледж без навичок, а то й поняття про наукову діяльність і перед викладацьким складом стоїть завдання в найкоротший термін навчити здобувачів освіти азів НДР.
На цьому етапі, здобувачі освіти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватись науковою, довідковою, методичною літературою, яка видана рідною та іноземними мовами; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку.
Тому, приступаючи до вивчення кожної навчальної дисципліни, викладачі на перших лекціях повинні ознайомлювати здобувачів освіти зі специфікою методів дослідження науки.
На другому курсі студенти повніше ознайомлюються з фаховими напрямами роботи циклової комісії, беруть участь у гуртках наукової творчості, проблемних лабораторіях, а також особисто обирають конкретну тему для самостійної пошукової роботи.
На
цьому етапі, формою
наукової
роботи є реферати
та єссе.
Оглядовий реферат
містить
огляд і
аналіз
певного кола
наукових
джерел, а
пошуковий –
висвітлює певну
інформацію і
має елементи
самостійного
пошуку. Це формує
у здобувачів
освіти
уміння
аналізувати,
зіставляти
та
узагальнювати
різні підходи,
погляди на
конкретний
матеріал;
розкривати
своє ставлення
до
досліджуваних
проблем,
робити на цій
основі
обґрунтовані
висновки.
На третьому курсі рівень підготовленості здобувачів освіти уже достатній для проведення самостійних наукових досліджень, написання курсових проектів (робіт) з фахових дисциплін. Сприятливі умови для цього створює активна виробнича практика.
Під час виконання курсових проектів (робіт) здобувач освіти робить перші кроки до самостійної наукової творчості. Він вчиться працювати з науковою літературою, набуває навичок критичного добору й аналізу необхідної інформації. З кожним курсом вимоги до курсового проекту (роботи) помітно підвищуються і їх написання стає справжнім творчим процесом.
Інноваційною технологією навчання на цьому етапі може бути впровадження в навчальний процес індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ). Це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового іспиту чи заліку. ІНДЗ спрямовані на самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення, практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.
На четвертому курсі, який наближає здобувачів освіти до кваліфікаційної межі професійної підготовки, вони виконують і захищають дипломний проект (роботу), що є підсумком всієї науково-дослідної роботи.
Дипломний проект (робота) як завершальний етап навчання у закладі фахової передвищої освіти спрямований на розширення і закріплення теоретичних знань і поглиблене вивчення обраної теми. На старших курсах багато здобувачів освіти уже працюють за спеціальністю, і це впливає на вибір теми дипломної роботи. У такому разі, крім аналізу літератури, дипломний проект (робота) може містити власний практичний досвід, що збагачує її наукову цінність.
Належно організована науково-дослідна робота здобувачів освіти у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню навчальних дисциплін, виявленню індивідуальності, формуванню власної думки щодо конкретної дисципліни. Для досягнення цього, вважаємо обов’язковим, при розробки нової освітній програми фахового молодшого бакалавру, запровадження спеціальної дисципліни з Основ науково-технічної творчості. Метою такої дисципліни може бути надбання здобувачами освіти чітких уявлень про науково-технічну творчість, винахідництво, патентознавство; оволодіння методами пошуку нових творчих рішень і прийомів усунення технічних суперечностей. Завданням дисципліни може бути: ознайомлення з існуючими методами активної творчості і подолання психологічної інерції; оволодіння методами вирішення технічних задач; самостійного розв’язання питань удосконалення існуючих технологій, техніки, матеріалів і, можливо, створення нових; складання патентних оглядів на задану тему, формулювання заявки на винахід або раціоналізаторську пропозицію.
Залучення здобувачів освіти до науково-дослідної роботи здійснюється через академічну групу. На початку навчального року на стаціонарі, під час настановчої сесії на заочному відділенні, в групах, на курсах і відділеннях проводять бесіди, в яких надають докладну інформацію щодо запланованої наукової тематики закладу фахової передвищої освіти, відділень, циклових комісій.
Відносно роботи зі здобувачами освіти поза навчальним процесом, то тут робота, в основному, зводиться до участі у роботі предметних та наукових гуртків, а також в організації студентських конференцій, семінарів, публікації статей.
Науково-дослідницька діяльність, яка пронизує систему підготовки майбутніх фахівців упродовж усього періоду навчання у фаховому коледжі, повинна характеризуватися тісним системним міжпредметним взаємозв’язком, передбачти озброєння студентів методологією дослідницької роботи, сприяти не лише поглибленню і розширенню знань, а й збагачує світогляд студентської молоді, стимулювати розвиток самостійності, творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей кожної особистості.
Згідно з навчальними планами і програмами загальноосвітніх і фахових дисциплін кожен здобувач освіти повинен оволодіти процесом наукового пізнання, виконуючи протягом усього періоду навчання завдання, які поступово ускладнюються і поглиблюються.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Отже, формування наукового мислення здобувачів освіти повинно стати невід’ємною складовою частиною учасників освітнього процесу у закладах фахової передвищої освіти України. Її результати сприяють вдосконаленню освітнього процесу, створюють сприятливі умови для ефективної підготовки конкурентноспроможних, висококваліфікованих фахівців.
Кожен викладач закладу фахової передвищої освіти повинний приділяти НДР не менше уваги, чим аудиторним заняттям, незважаючи на те, що це віднімає багато часу і сил. Треба пам’ятати, що найбільша нагорода для викладача - це дійсно освічена, усебічно розвинута і вдячна людина, яка завжди буде пам'ятати заняття, знання і вміння, отримані в юності.
Список використаних джерел:
1. Дудченко А. Основи наукових досліджень. // Дудченко А. Навчальний посібник . — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 114 с.
2. Коваленко О. Методика професійного навчання. // Коваленко О. Навчальний посібник. – Харків, 2002. – 158 с.